побачити

Аниткабір (Anıtkabir) (Мавзолей Ататюрка) в Анкарі (Ankara)

На думку багатьох найважливішим меморіалом в Анкарі (Ankara) є усипальниця засновника сучасної Туреччини Мустафи Кемаля Ататюрка (Mustafa Kemal Atatürk).

Цей мавзолей, побудований в період між 1944 та 1953 роками, представляє собою величну будівлю в стилі неокласицизму з похмурими лініями, що охоплює значну ділянку. Вхід до мавзолею, який турецькою мовою відомий як Аниткабір (Anıtkabir), здійснюється через центральну алею, яку прикрашають статуї гранітних левів. Цей меморіал гідний величі основоположника сучасної Туреччини. Тут знаходиться музей з восковою статуєю Ататюрка (Atatürk), його роботи, листи та інші речі, а також є виставка фотографій із зображенням важливих моментів його життя та становлення Республіки.

Музей під Відкритим Небом Гьореме (Göreme) в Каппадокії (Kapadokya), Невшехір (Nevşehir)

Відвідування музею під відкритим небом Гьореме (Göreme) в Каппадокії (Kapadokya) це наче опинитись в іншому світі. Тут багато церков, капличок та житлових приміщень, що висічені в скелях цієї долини. Тут почалось чернече життя в регіоні та християни, які тікали від пригнічень, ставали місіонерами та відлюдниками. Чоловічі та жіночі монастирі, церква Елмали (Яблунева церква) (Elmalı Kilise), церква Їланли (Зміїна церква) (Yılanlı Kilise), церква Чарикли (Сандалова церква) (Çarıklı Kilise), Темна церква, Церква Св. Варвари та Св. Василія та церква Токали (Tokalı Church) вразять вас своїми унікальними фресками та проведуть вас лабіринтами історії. Це місце має бути серед перших в переліку відвідувань. В грудні 1985 року Музей під відкритим небом Гьореме (Göreme) було внесено до Списку об'єктів світової спадщини ЮНЕСКО.

Музей та Мавзолей Мевляни в Коньї (Konya)

Як столиця турків-сельджуків з ХІІ по ХІІІ століття Конья (Konya) вважається одним з найвеличніших культурних центрів Туреччини. У період культурного, політичного та релігійного розвитку містик Мевляна Джелаледдін Румі (Mevlana Celaleddin-i Rumi) заснував суфійський орден, який на заході відомий кружлянням дервішів.

Обкладений зеленою плиткою вражаючий мавзолей Мевляни є найвідомішою будівлею в Коньї. Колишня семінарія дервішів, що прилягає до мавзолею, зараз використовується в якості музею, де знаходяться рукописні роботи Мевляни та різноманітні артефакти, пов'язані з містикою ордену.

Щороку в першій половині грудня в пам'ять про Мевляну Джелаледдін Румі (Mevlana Celaleddin-i Rumi) проводиться церемонія Шлюбної ночі (Şeb-i Arus), під час якої виконуються трансо-подібні обертання, або ритуал сема, на якому вдягнені в білий одяг чоловіки зачаровують глядача своїм виступом.

Мечеть Діврігі Улу-джамі (Велика Мечеть) (Divriği Ulu Camii) в Сівасі (Sivas)

Сівас (Sivas) є важливим містом Центральної Туреччини та завжди був воротами зі сходу до Центральної Анатолії. Район Діврігі (Divriği), 150 км на схід від Сівасу (Sivas), відомий своїм Комплексом Мечеті Улу-джамі (Велика Мечеть) (Ulu Camii). Комплекс складається з мечеті та прилеглої лікарні. Важливою особливістю є використання тіней у тривимірній орнаментації обох входів мечеті, що утворюють гігантську тінь людини, що молиться. Тінь змінює розташування, коли сонце рухається. Всередині мечеті є опори, які тримають кам'яні склепіння. Вхід в лікарню знаходиться на західній стороні фасаду. Всередині лікарні приміщення розташовані навколо критого внутрішнього дворику з маленьким басейном посередині. Весь комплекс було збудовано в ХІІІ столітті в Сельджуцький період. Завдяки вишуканим орнаментам та архітектурі, обидві будівлі відносять до найважливіших будівельних витворів Анатолії. В 1985 році комплекс було внесено до Списку об'єктів світової спадщини ЮНЕСКО.

Район Одунпазари (Odunpazarı) в Ескішехірі (Eskişehir)

Одунпазари (Odunpazarı) був першим заселеним районом в Ескішехірі (Eskişehir). Першою будівлею в Одунпазари (Odunpazarı), що демонструє зразок турецько-ісламської культури та цивільної архітектури минулого міста, є мечеть Алаеддін (Alaeddin Camii), побудована в другій половині ХІІІ століття.

Після пожеж в 1905 та 1922 роках, які зруйнували базарну площу міста, комерційні та громадські будівлі почали переносити до Одунпазари (Odunpazarı). Одунпазари (Odunpazarı) було об'єднано з парком Єділер (Yediler Parkı), що й дало назву цьому району.

Історичний район Одунпазари (Odunpazarı) завжди був особливим географічним місцем зі своїми наче намальованими будинками, вузькими вуличками, мечетями, фонтанами та маленькими площами.

Окрім історичних будівель, в регіоні також знаходяться унікальні для свого часу мечеть та комплекс Куршунлу (Kurşunlu), що знаходяться навколо міста. Також слід відвідати історичний Atlıhan, мистецький базар в Ескішехірі (Eskişehir), де ви побачите традиційні регіональні ремісничі вироби, та єдиний в Одунпазари (Odunpazarı) Музей морської пінки.

Місце археологічних розкопок Кюльтепе (Kültepe) в Кайсері (Kayseri)

Кюльтепе (Kültepe) знаходиться за 21 км від центру Кайсері (Kayseri) Відповідно до знайдених документів місто існувало шість тисяч років тому. Місце археологічних розкопок Кюльтепе (Kültepe Arkeolojik Alanı) це курган, утворений руїнами першого міста, заснованого хеттами в Анатолії, та карумом (комерційним центром) навколо нього, де збереглись рештки адміністративних та релігійних будівель, будинків, крамниць та майстерень. Центром великих торгових колоній, заснованих ассирійцями, був карум в Кюльтепе (Kültepe), якому підпорядковувались інші каруми. Кюльтепе (Kültepe) є першим у світі організованим торговим центром та саме тут були знайдені перші таблички для письма в Анатолії. Тут знаходяться написані клинописом листи, рахунки, печатки та договори, що вказують на політичні та юридичні відносини того часу. В 2015 році таблички були внесені в Реєстр пам'яті світу ЮНЕСКО.

Поселення епохи Неоліту Чаталхьоюк (Çatalhöyük) в Коньї (Konya)

Чаталхьоюк (Çatalhöyük) – одне з найдавніших поселень епохи неоліту, яке проливає світло на таємницю людських поселень з унікальними прикладами ранньої місцевої архітектури та пейзажними розписами, а також сакральними об'єктами культу Богині-матері.

Саме поселення епохи неоліту Чаталхьоюк (Çatalhöyük) є першим відомим поселенням, першою урбанізацією та відоме першим одомашненням тварин в світі. В 2012 його було внесено до Списку об'єктів світової спадщини ЮНЕСКО.

Це місце багате на незвичайні артифакти та витвори, які датуються 7400 роком до н.е., та вони є важливим ключем до розгадки таємниць започаткування архітектури та цивілізації. Вважається, що соціальна організація поселення епохи неоліту Чаталхьоюк (Çatalhöyük) та його містобудівний план засновані на принципах рівності.

Це місце свідчить, що історія гірничодобувної діяльності в Анатолії бере свій початок з епохи неоліту та доводить, що в той час люди займались сільським господарством, мисливством та збиральництвом. Чаталхьоюк (Çatalhöyük) також є першим поселенням у світі, де план міста було зображено на настінних розписах. Виявлені тут печатки, що виготовлені із запеченої глини, свідчать про концепцію права власності, яка вже була розвинена в той час.

Мечеть Хаджи Байрама (Hacı Bayram Camii) та прилеглі території в Анкарі (Ankara)

Мечеть Хаджи Байрама (Hacı Bayram Camii) знаходиться на околиці центральної частини Анкари (Ankara) в Улусі (Ulus). Місце, де знаходяться мечеть Хаджи Байрама (Hacı Bayram Camii) та храм Августа, має традиційне історичне розташування. Тут знаходяться будівлі періоду Османської імперії та раннього республіканського періоду, зокрема перша будівля турецького парламенту, що датується 1923 роком. Район знаходиться на пагорбі з курганом. Територія Хаджи Байрама (Hacı Bayram) колись була акрополем античної Анкари (Ankara), починаючи з VIII століття до н.е. та впродовж всього часу це було духовне місце, де люди різних релігій молились пліч-о-пліч.

Мечеть Хаджи Байрама (Hacı Bayram Camii) було засновано в ХV столітті і вона є однією з найважливіших мечетей Анкари (Ankara). У ХVІІІ столітті її було відновлено відповідно до особливостей того періоду. Найважливішою особливістю було те, що будівля була без куполу, але з дерев'яним внутрішнім оздобленням. Мечеть побудував архітектор Мехмет Бей (Mehmet Bey).

Медресе з двома мінаретами та Медресе Гьок (Gök Medresesi) в Сівасі (Sivas)

Медресе з двома мінаретами було побудоване наприкінці ХІІІ століття до н.е. Єдиною унікальною особливістю будівлі, що збереглась й до сьогодні, є прекрасний фасад з найвищими в Анатолії коронними воротами. Два мінарети, що підіймаються над коронними воротами, стали символом Сівасу (Sivas). Це одне з найбільш монументальних медресе, збудованих в Анатолії, що також відоме як Даруль-хадіс (Dârü'l-hadis). Це двоповерхова будівля з двома айванами.

Медресе Гьок (Gök Medresesi), одне з найважливіших об’єктів, де в одному місці можна побачити турецьку архітектуру та мистецтво оздоблення, було побудовано в 1271 році в Сівасі (Sivas). Мармурові двері медресе Гьок (Gök Medresesi) на яких грають світло та тіні, мають багатий вигляд. Це двоповерхова будівля з відкритим внутрішнім двориком та чотирма айванами. Медресе Гьок (Gök Medresesi) своїми величними мармуровими коронними дверима та фасадом повністю відображає характер ХІІІ століття н.е. Головний айван, який знаходився на східній частині медресе, було зруйновано, а пізніше відбудовано з дерева. З моменту побудови будівля використовувалась як медресе, а з 1926 року стала музеєм.

Музей міста в Чанкири (Çankırı)

Музей було започатковано в 1972 році з виставки археологічних та етнографічних артефактів, та з часом він працював у різних будівлях в різних місцях. Сьогодні музей приймає відвідувачів у відновленому Будинку парламенту та демонструє артефакти бронзового віку, часів хеттів, фригійського, елліністичного, римського, візантійського, сельджуцького та османського періодів.

Під час наукових розкопок, що проводились музеєм для дослідження хребетних істот епохи міоцену у співпраці з факультетом мовознавства, історії та географії Університету Анкари (Ankara) з 1997 року, було знайдено закам'янілі рештки предків слонів, носорогів, овець, кіз, свиней, жирафів, оленів та приматів, яким 7-8 мільйонів років. Всі знахідки представлені у відділенні палеонтології.